2. Опис умов для навчання - А. Назва й адреса



2. Опис умов для навчання


Бібліотеку університету укомплектовано достатньою кількістю сучасних підручників, навчальних посібників та періодичних й нормативних видань із профілю підготовки фахівців. 3 комп’ютерних класа на обчислювальному центрі АЕКСУ обладнано сучасними комп’ютерами. В інституті створено спеціалізовані лабораторії для проведення лабораторного практикуму з фахових дисциплін. На кафедрах інституту функціонують зали курсового та дипломного проектування та створюються спеціалізовані комп'ютерні класи.


3. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів


Підготовка фахівців в ІнАЕКСУ здійснюється за триступеневою системою: бакалавр (термін навчання - 4 роки), спеціаліст (термін навчання - 1 рік), магістр (термін навчання – 1,5 років). На кафедрах на кожну ступінь розроблено освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) фахівця, освітньо-професійні програми (ОПП) спеціальності за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, які погоджено з науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки України, директором науково-методичного центру вищої освіти України, головами навчально-методичних комісій з окремих напрямів.

Підготовка фахівців здійснюється згідно з розробленими та узгодженими в установленому порядку навчальними планами; навчальними та робочими навчальними програмами дисциплін; індивідуальними планами викладачів.


4. Опис основних методів викладання і навчання


З 1992 року ВНТУ працює за кредитно-модульною системою (КМС) організації навчального процесу, метою якої є забезпечення технологічності навчального процесу і підвищення його ефективності. Використання КМС навчання забезпечує:

– методично обґрунтоване узгодження усіх видів навчального процесу;

– організацію самостійної роботи студентів (СРС);

– індивідуалізацію навчання;

– систематичний контроль знань, умінь та навичок студентів;

– заохочення результативної творчої роботи студентів;

– змагальність навчання з відповідною диференціацією студентів за рівнем знань;

– об’єктивність критеріїв і умов конкурсного відбору студентів для навчання за більш високими ступенями (спеціаліста, магістра, навчання в аспірантурі).

Враховуючи досвід роботи за такою системою, були внесені зміни в навчальні плани, де збільшилась кількість годин на СРС; більше уваги приділяється плануванню, організації, контролю та методичному забезпеченню самостійної роботи студентів,

Викладачами кафедри розроблені та видані методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, курсового та дипломного проектування.

Для аналізу якості підготовки фахівців розроблені, прорецензовані та затверджені в установленому порядку пакети завдань комплексних контрольних робіт (ККР).

Підготовка магістрів на базі кваліфікації спеціаліста здійснюється із числа осіб, що отримали диплом спеціаліста і прагнуть здобути поглиблені спеціальні знання інноваційного характеру та уміння застосовувати їх для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства за тими ж самими умовами, що і підготовка спеціаліста.

По закінченню 2 курсу на випускних кафедрах інституту АЕКСУ студенти здають кваліфікаційний іспит та отримують диплом про присвоєння кваліфікації по робочії професії.


5. Система оцінювання рівня знань


5.1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу


КМС - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів.

Кредитность полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним завантаженням студентів частки, які забезпечують:

- на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження;

- на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою навчальної дисципліни.

Модульность визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійна творча пізнавальна діяльність студента (не менш 50% від загальної кількості годин, що дані на вивчення дисципліни, відводяться на самостійну роботу студентів).

Важливим моментом запровадженої акумулюючої кредитної системи є можливість врахувати всі досягнення студентів. Наприклад, участь в наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.


^ 5.2. Мета та завдання КМС


Метою впровадження КМС є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу Української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМС є:

- адаптація ідей ЕСТS (європейська кредитно-трансферна та акумулююча система) до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання і гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

- забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

- унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.


5.3. Визначення основних термінів та понять


5.3.1. Кредит ЕСТS – умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи певної дисципліни (курсу), що його виконав студент під час навчання. Кредит базується на повному навчальному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами. Навантаження студента на один навчальний рік становить 60 кредитів. Один кредит – 36 годин навчального навантаження студента.

5.3.2. Змістовий модуль (ЗМ) – система поєднаних навчальних елементів. Це може бути окрема дисципліна, або декілька дисциплін, на вивчення яких дається невелике навчальне навантаження і які логічно пов’язані між собою.

5.3.3. Нормативний змістовий модуль (НЗМ) - це дисципліна нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики.

5.3.4. Вибірковий змістовий модуль (ВЗМ) – це дисципліна варіативної (вибіркової частини) освітньо-кваліфікаційної характеристики.

5.3.5. Сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, що передбачена для вивчення протягом навчального року, повинна становити не більше 44.

5.3.6. Змістові модулі гуманітарного та соціального циклів дисциплін при підготовці студентів на споріднених напрямках повинні бути уніфіковані.

5.3.7. Кожен змістовий модуль має бути оцінений. Зарахування змістових модулів проводиться за результатами поточного контролю або за результатами сесії.

5.3.8. Заліковий кредит (ЗК) - одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння ЗМ або блоку ЗМ, тобто, це загальна кількість годин, що виділена для засвоєння окремої дисципліни або блоку споріднених дисциплін за навчальними планами.

5.3.9. Модуль дисципліни (МД) – самостійна структурно-логічна частина теоретичного та практичного матеріалу (тема, розділ, лабораторні роботи тощо) з навчальної дисципліни, що передбачена робочою навчальною програмою дисципліни. Рекомендується 2-4 модулі з дисципліни за триместр з кратністю 0.5, 1.0, 1.5, ... кредиту.

5.3.10. Трудомісткість модуля дисципліни (ТМ) – максимальна кількість балів, яку може отримати студент за модуль. Модуль закінчується колоквіумом або проведенням контрольної роботи.

5.3.11. Трудомісткість дисципліни (ТД) - абсолютно максимальна кількість балів, яку може отримати студент з даної дисципліни. ТД визначається як результат множення на 5 сумарної кількості годин, що виділяється на вивчення даної дисципліни (включаючи і години СРС) окрім годин, виділених на КП (КР).

5.3.12. Бальна оцінка з дисципліни (БОД) - сума балів, яку отримав студент з дисципліни за триместр.

5.3.13. Трудомісткість колоквіуму (ТК) – визначається лектором і складає не менш 40% для фундаментальних, загальноінженерних та спеціальних дисциплін, а для гуманітарних дисциплін - до 80% від трудомісткості модуля.

Колоквіум мають право складати всі студенти незалежно від виконання інших робіт.

У випадку неявки студента на колоквіум з поважної причини термін його проведення визначається лектором.

5.3.14. Трудомісткість курсових проектів (ТКП) та робіт (ТКР).

- У випадку, коли КП (КР) виконується в наступному триместрі після вивчення дисципліни та складання Іспиту, трудомісткість його розраховується множенням на 5 годин, відведених на його виконання в навчальних планах.

- Якщо ж КП (КР) виконуються в період вивчення дисципліни, то трудомісткість розраховується множенням на 5 годин, відведених викладачем на їх виконання з годин СРС. Години, які виділяє викладач на виконання КП (КР), повинні бути кратними кредиту.

Приклад:

Дисципліна “Х”

Лекції – 34 год.

Лабораторні роботи – 17 год.

Практичні заняття - 17 год.

Загальна кількість годин на СРС – 76 год.

З них:

СРС по КП (КР) – 36 год.(виділена кількість годин

із загальної кількості годин для СРС)

СРС по вивченню теорії і її практичному закріпленню – 40 год.

Всього годин/кредитів - 144/4


ТКП = 36 Х 5 = 180

ТД = (144-36) Х 5 = 540


5.3.15. Рейтингова оцінка студента (РО) – сума балів, яку отримав студент за показаний рівень знань, умінь та навичок з усіх дисциплін за окремий завершений етап навчання (триместр, навчальний рік тощо).

5.3.16. Рейтинг студента – місце, що його займає студент серед інших студентів групи (курсу, факультету, інституту) відповідної спеціальності згідно з рейтинговою оцінкою.


5.4. Методичне забезпечення КМС


5.4.1. Основні елементи ЕСТS для впровадження КМС.

5.4.1.1. Інформаційний пакет – загальна інформація про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) з зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики та технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо.

5.4.1.2. Договір про навчання між студентом і університетом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків).

5.4.1.3. Академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за національною шкалою успішності та за шкалою успішності за системою ЕСТS.

5.4.2. Індивідуальний навчальний план студента, який складається на підставі переліку дисциплін (змістових модулів) і блоків дисциплін (блоків змістових модулів), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівця.

5.4.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік, при цьому студент продовжує навчання за контрактною формою.

5.4.4. Куратор ЕСТS.

5.4.4.1. Куратор ЕСТS призначається наказом ректора.

Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент.

У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступнику декана, який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.

5.4.4.2. Основні завдання куратора:

- ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами;

- надання рекомендацій студенту щодо формування індивідуального навчального плану;

- погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження декану факультету;

- контроль за реалізацією індивідуального плану студента.


^ 5.5. Контроль якості навчання та оцінювання знань, умінь та навичок студента


Оцінюванню в балах з дисципліни підлягає рівень знань, умінь та навичок студента, що визначається при проведенні контрольних заходів у ході навчального процесу згідно з відповідними критеріями.

Розрізняють поточний та підсумковий контроль.

5.5.1. Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється в ході навчального процесу проведенням усного опитування, контрольної роботи тестування, колоквіуму тощо.

Результати поточного контролю реєструються в журналі викладача.

5.5.2. Підсумковий контроль – оцінювання рівня знань студентів за окремий завершений етап навчання (модуль, триместр, термін, що відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню).

Підсумковий контроль складається з модульного, триместрового (диференційований залік, Іспит) та державної атестації студентів (державний Іспит, захист кваліфікаційних робіт).

5.5.3. Модульний контроль (МК) – форма контролю, в якому проводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна бальна оцінка (МБО).

5.5.4. Модульна бальна оцінка (МБО) – кількість балів яку отримав студент в результаті контролю його знань, умінь та навичок при виконанні усіх видів навчальних робіт, віднесених до відповідного модуля.

Після завершення кожного модуля (не пізніше як наступного тижня) викладач заносить МБО в деканатський журнал обліку успішності студента.

5.5.5. Триместровий контроль - проводиться у формах триместрового Іспиту, диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, що визначений навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним графіком. При триместровому контролі отримані студентом бальні оцінки з дисципліни переводяться в 12-бальну шкалу і шкалу ECTS відповідно до таблиці 6.1.

5.5.6. Державна атестація студентів - здійснюється державною Іспитаційною (кваліфікаційною) комісією після закінчення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному рівні).

5.5.7. Визначення бальної оцінки в дисциплінах, які вивчаються під час робочих триместрів, окрім віднесених до опанування “робочою професією”, здійснюється на загальних підставах.

5.5.8. При переведенні студента з заочної форми навчання на денну абсолютні бальні оцінки підраховуються за середнім значенням шкали переведення.

Приклад: Оцінка студента-заочника з математики за 12-бальною шкалою “5”, кількість балів відповідає 68-71% від ТД (ТД=2000). Бальна оцінка з дисципліни в цьому випадку буде: БОД = ТД х 0,695 = 2000 х 0,695= 1390 балів.

5.5.9. У випадку переведення студента з одної спеціальності на іншу і доскладання ним академічної різниці підрахунок балів, що складають академічну різницю, виконується аналогічно п. 6.5.8.

5.5.10. Максимальне значення бальних оцінок студентів при державній атестації визначається за таблицею 6.2.

5.5.11. Забороняється знижувати бальні оцінки студентів за несвоєчасне виконання будь-якого виду навчальних робіт.

5.5.12. Допускається нарахування балів студентам за відвідування занять та активну в них участь в межах трудомісткості дисципліни. Кількість цих балів не повинна перевищувати 10% від трудомісткості дисципліни.

Таблиця 5.1

% балів від трудомісткості дисципліни

За 12- бальною шкалою

За шкалою ЕСТS



Рекомендований % оцінок за вимогами ЕСТS

За національною шкалою

97 ≤ Б ≤ 100

5+



А



10



Відмінно

94 ≤ Б < 97

5

91 ≤ Б < 94

5-

85 ≤ Б < 91

4+

В

С

25

30



Добре

80 ≤ Б < 85

4

75 ≤ Б < 80

4-

71 ≤ Б < 75

3+

D
E

25

10



Задовільно

68 ≤ Б < 71

3

65 ≤ Б < 68

3-

40 ≤ Б < 65

*

FX



Незадовільно

27 ≤ Б < 40

3



F





Незадовільно

14 ≤ Б < 27

2

0 ≤ Б < 14

1

2305055450070898.html
2305260010701388.html
2305360741074987.html
2305507334692512.html
2305536440372855.html