ОПОРНА ШКОЛА З ПРОБЛЕМ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ - А. І. Постельняк опорна школа друкується за рішенням...


^ ОПОРНА ШКОЛА З ПРОБЛЕМ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ


Зміцнити здоров’я людини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступила в юність кволою і млявою – це означає дати їй всю повноту життєвих радощів

В.О.Сухомлинський


Опорні навчальні заклади з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності, впровадження здоров’язберігаючих, здоров’яформуючих технологій створені відділами (управліннями) освіти і рай(міськ)методкабінетами на виконання державних програм „Діти України”, „Здоров’я нації”, „Патріотичне виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства” відповідно до наказу облуон від 23 вересня 2008 року №415 «Про надання статусу опорного навчального закладу з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності” і функціонують на основі затвердженого даним наказом Положення.

Нині йде процес становлення і розвитку опорних навчальних закладів з основ здоров’я в кожному районі області на основі проведення експериментально-дослідницької роботи.

Успішно моделюють досвід роботи з педагогічними кадрами школи, району(міста), області педагогічні колективи Веселівської ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградського району (директор В.Г.Хлань), Петрівської ЗШ І-ІІ ступенів Новоукраїнського району (директор В.І.Бажанюк), ЗШ №31 м. Кіровограда (директор Т.І.Тиханська), НВК «Гайворонська гімназія-загальноосвітня школа №5» (директор В.П.Поліщук), Підлісненської ЗШ Олександрівського району (директор Н.В.Чабан) та інші.

Так, наприклад, у Синьківський ЗШ Ульяновського району (директор А.О.Семенченко) на реалізацію загальношкільної проблеми «Виховання особистості учня з високою культурою здоров’я, здатної до самореалізації в суспільстві, яка формує свій життєвий досвід на основі духовно-моральних національних та загальнолюдських цінностей» і визначеного педагогічного кредо педколективу «Наше майбутнє – здорові діти» спрямовані:

ефективна робота створених на базі школи методичних формувань і оптимальне поєднання традиційних і нетрадиційних форм та інтерактивних методів (педагогічна рада, творчі групи, методичні об’єднання, школи ППД, методичні сесії, педагогічні практикуми, методичні аукціони);

експертна лабораторія «Моніторинг якості»;

творча співпраця з науковцями Уманського ДПУ імені П.Г.Тичини;

діяльність учнівської веселково-козацької держави імені Богдана Хмельницького з питань вдосконалення фізичного, морального і соціального здоров’я;

динамічна виставка «Творчі знахідки педколективу».

Поглиблення знань педагогів з даної проблеми забезпечують внутрішньошкільні форми методичної роботи:

педагогічна рада („Впровадження нових технологій навчання на основі здоров’язберігаючого підходу”);

засідання ШМО вчителів початкових класів, гуманітарного і природничо-математичного циклів, класних керівників („Збереження та поліпшення здоров’я учнів через систему навчання”, „Формування здорового способу життя – пріоритет розвитку дитини”, „Психічне здоров’я учнів”);

диспут „Головне завдання школи – збереження і зміцнення здоров’я дітей. Як його реалізуємо? Невикористані резерви”;

психолого-педагогічний семінар „Шляхи збереження психічного здоров’я школярів”;

проблемний стіл „Реалізація програми формування здорового способу життя вчителів і учнів”;

тренінг „Релаксаційний аспект збереження здоров’я дітей” та ін.

З метою поширення створеного педколективом досвіду на базі школи проведені:

заняття районних постійно діючих семінарів директорів і заступників директорів шкіл;

майстер-клас заступника директора школи Т.Г.Поддубцевої з проблеми «Основні форми та шляхи реалізації науково-методичної проблеми школи»;

методичний аукціон для вчителів фізичної культури «Впровадження нових технологій фізичного навчання і виховання школярів»;

творчий звіт педколективу «Світиться дивними барвами наша шкільна планета» в рамках районної серпневої конференції;

заняття обласної школи удосконалення методичної майстерності працівників РМК (НМЦ).

Творчо використовує в роботі над загальношкільною проблемою «Створення школи сприяння зміцненню здоров’я, розвитку інтелекту та духовного зростання сільського школяра» педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського педколектив опорної Петрівської ЗШ І-ІІ ступенів Новоукраїнського району (директор В.І.Бажанюк).

Плідно працюють в школі теоретико-практичний семінар з даної проблеми, динамічні творчі групи, діє експериментальний майданчик.

Розроблені і успішно реалізуються три цільові програми: «Пізнай себе», «Здоров’я», «Інтелект».

Працює школа «Навчання із захопленням».

Розроблені оптимальна психофізіологічна модель уроку, рекомендації щодо психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, організації педагогічного всеобучу батьків.

Запроваджені Паспорт здоров’я, «Скринька довіри», тренінги.

Створена сприятлива атмосфера співпраці, взаєморозуміння вчителів, учнів, батьків, сільської громади.

Досвід роботи педколективу узагальнено Новоукраїнським РМК (брошура «Кожній школі – своє обличчя»), презентовано на районних і обласних семінарах, науково-практичних конференціях, при проведенні педагогічного мосту «Здоров’я заради освіти» між педколективами шкіл Новоукраїнського і Кіровоградського районів.

Творчі знахідки опорних шкіл були широко представлені в рамках конкурсу-захисту моделей навчальних закладів – Шкіл сприяння здоров’ю, обласної науково-практичної конференції «Здоров’я дитини: пріоритет освіти і медицини» та Всеукраїнського науково-практичного семінару «Формування духовно-моральної компетентності учня в умовах Школи культури здоров’я».

Визначаючи зміст і форми роботи з педагогічними кадрами на базі опорних навчальних закладів, слід звернути увагу на необхідність опрацювання таких проблем:

«Гуманізація навчально-виховного процесу»;

«Інноваційні технології у викладанні курсу «Основи здоров’я»;

«Творче використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в умовах діяльності Школи сприяння здоров’ю»;

«Ефективні форми і методи фізичного виховання учнів на уроках фізичної культури і в позашкільній спортивно-масовій роботі»;

«Формування у дітей свідомого та відповідального ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих» та ін.

У центрі уваги педколективів опорних навчальних закладів мають бути актуальні проблеми створення оптимального здоров’яформуючого і здоров’язберігаючого освітньо-виховного середовища:

організації системного моніторингу стану здоров’я школярів;

використання ефективних методів навчання на уроках і в позакласній роботі;

оптимального поєднання розумового і рухового навантаження учнів у школі і вдома, чергування розумової і фізичної праці;

підвищення якості занять фізичною культурою і спортом;

активізації діяльності шкільної психологічної служби та ін.

При плануванні роботи опорної школи, організації навально-виховного процесу, науково-методичної роботи з педагогічними кадрами радимо ознайомитись з матеріалами обласної науково-практичної конференції «Здоров’я дитини: пріоритет освіти і медицини» (укладач Ю.В.Міцай); рекомендаціями Т.П.Железнової «Активізуючі методики на уроках основ здоров’я» (Методичний вісник. – 2006. – № 1(42). – с. 260-266), Т.П.Желєзнової та Л.Г.Бурлаки «Профілактика дитячого травматизму в закладах освіти: бесіди з попередження дитячого травматизму» (Методичний вісник. – 2008. – № 44. – с. 234-243), статтею Л.Ісаєвої «Модель школи сприяння здоров’ю» (журнал «Сучасна школа України». – 2009. – № 3. – с. 17 – 22 ).


^ ОПОРНА ШКОЛА З ПРОБЛЕМ УПРАВЛІННЯ


Спонукайте директорів та інших керівників

до розвитку інтерактивного професіоналізму

і підтримуйте їх у цьому.

М.Фурман


Особливої уваги рай(міськ)во і РМК (НМЦ) потребують опорні школи з проблем управління та педагогічного менеджменту. Система роботи з керівниками навчальних закладів на базі опорної школи має будуватись на основі широкої диференціації, особистісно орієнтованого та індивідуально-діяльнісного підходу.

„Післядипломна педагогічна освіти, - підкреслюється в „Концепції 12-річної загальноосвітньої школи”, - стає більш персоніфікованою” [2].

^ Особистісно орієнтованою, персоніфікованою має бути і методична робота з керівниками шкіл на базі опорного навчального закладу.

Ефективно використовується база, творчий потенціал опорних шкіл у системі роботи з керівниками шкіл у Бобринецькому, Гайворонському, Знам’янському, Кіровоградському, Новоукраїнському, Петрівському районах, в містах Кіровограді, Світловодську та інших регіонах області.

РМК, методична рада і адміністрація опорної школи мають орієнтуватись на створення оптимальних умов для:

освоєння азбуки управлінської діяльності новопризначеними і малодосвідченими керівниками шкіл;

підвищення рівня управлінської майстерності керівників зі стажем;

подальшого розвитку творчого потенціалу висококваліфікованих, досвідчених управлінців;

З метою вдосконалення роботи опорних шкіл з проблем управління радимо врахувати і реалізувати наступні рекомендації:

Розширити мережу опорних шкіл з проблем управління;

Чітко визначати їх мету і завдання в системі методичної роботи з керівниками шкіл, надаючи, зокрема, перевагу таким з них, як:

поглиблення знань з актуальних проблем сучасного педагогічного менеджменту;

формування й вдосконалення вмінь системного аналізу, конструювання і компетентної реалізації оптимальної моделі стратегічного цільового управління розвитком школи.

Визначаючи зміст роботи з керівниками на базі опорної школи, слід приділити увагу таким важливим аспектам модернізації управлінської діяльності, як :

стратегічно-цільовий підхід до управління;

управління розвитком школи;

здійснення дослідницького підходу до управління школою в умовах реформування освіти України;

модернізація функцій управління та їх інтеграція;

демократизація управління;

піднесення ефективності роботи ради школи, педагогічної ради, опікунської ради;

розробка комплексних цільових програм;

удосконалення планування роботи школи;

оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління школою;

моделювання оптимальної структури особистісно орієнтованої системи внутрішньо-шкільної методичної роботи з педагогічними кадрами;

моніторинговий супровід управління;

педагогічний аналіз в управлінській діяльності керівника школи;

технологія підготовки і проведення мікродосліджень в управлінні школою;

проведення атестації педагогічних кадрів;

оптимальний алгоритм контрольно-корегуючої діяльності керівника школи;

створення організаційно-педагогічних умов для впровадження профільного навчання в старшій школі;

психологізація управління;

управління процесом формування в учнів життєво необхідних компетенцій (соціальних, комунікативних, полікультурних, інформаційних), підготовки їх до продуктивної творчої діяльності та ін.

Урізноманітнювати форми роботи з керівниками на базі опорних шкіл.

Доцільним буде створення і забезпечення ефективної роботи:

школи молодого директора, заступника;

школи підвищення управлінської майстерності;

школи перспективного педагогічного досвіду при директорові (заступникові);

майстер-клас та ін.

Корисними будуть і такі форми роботи:

семінари-практикуми, семінари-інструктажі;

прес-конференція директора опорної школи „Управління розвитком школи”;

захист концепції (програми) розвитку школи;

дискусійна трибуна „Моніторинговий супровід управління сучасною школою”, „Незалежне зовнішнє оцінювання: за і проти”.

Так, наприклад, на базі опорних навчальних закладів ^ Новомиргородського району діють:

школа управлінської майстерності „Перебудова стилю і методів управління сучасною школою. Моніторинговий супровід управлінської діяльності” (керівник – директор Капітанівської ЗШ Л.Г.Овчаренко);

школа резерву керівних кадрів (керівник - заступник директора Йосипівської ЗШ Т.Б.Горобець).

Результативно працюють на базі опорних навчальних закладів майстер-класи досвідчених керівників шкіл:

Л.І.Дєхтяренко – директора ЗШ №1 Світловодської міської ради;

Л.Г.Гнатюк – директора Петрівської ЗШ Ι-ΙΙΙ ступенів Петрівського району;

Т.Г.Поддубцевої – заступника директора Синьківської ЗШ Ульянівського району та інших.

У Кіровоградському районі велику роль у навчанні керівних кадрів відіграють створені на базі опорних навчальних закладів:

школа методичного менеджменту „Організація методичної роботи з педагогічними кадрами на основі діагностування, диференціації, реалізації особистісно орієнтованого підходу ” (керівник – заступник директора Великосеверинівської ЗШ Л.К.Дубова);

школа менеджменту „Хочу бути успішним керівником” (керівники А.Б.Островська, В.Г.Хлань, К.В.Буртак);

творча група керівників шкіл „Трансформація ідей В.О.Сухомлинського в практику управління сучасною школою”(керівник - директор Созонівської ЗШ Л.І.Золотоверх);

творча група керівників шкіл з проблеми „Використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в перебудові навчально-виховного процесу, розвитку, ініціатив, творчого потенціалу вчителів в умовах національної школи” (керівник – завідуюча РМК А.Б.Островська).

У Знам’янському районі на базі опорних шкіл функціонують школи перспективного педагогічного досвіду керівників шкіл з проблем „Впровадження інформаційних технологій в управління школою” (керівник – директор Богданівської ЗШ №1 С.Я.Бойчук) та „Творчий підхід до організації методичної роботи з педагогічними кадрами” (керівник-заступник директора Суботцівської ЗШ А.Г.Савлук) „На заняттях ШПИД заступників директорів шкіл протягом навчального року проведені:

дискусія „Заступник директора і шляхи підвищення інтересу учнів до навчання”;

мозкова атака „Робота з слабовстигаючими учнями”;

ділова гра „Складання річного плану роботи школи”;

круглий стіл „Аналіз стану викладання географії”;

педагогічні практикуми;

звіт творчої групи вчителів початкових класів та ін.

5. База опорних шкіл має ефективно використовуватись для стажування новопризначених директорів і заступників директорів шкіл.

У ході стажування під керівництвом висококваліфікованого спеціаліста молоді управлінці набувають навичок управлінської практики, самоаналізу, визначають шляхи усунення наявних в роботі недоліків, розробляють план самоосвіти чи програму професійного саморозвитку, отримують консультації тощо.

Зразком для новопризначених керівників повинна бути програма професійного саморозвитку директора опорної школи, яка має включати орієнтовно такий комплекс найважливіших питань професійного розвитку:

- підвищення кваліфікації на курсах;

навчання в постійно діючому семінарі;

участь в роботі творчої групи (проблемної лабораторії);

оволодіння сучасними управлінськими технологіями;

освоєння сучасних технологій навчання, перспективного педагогічного досвіду та ін.

Забезпечувати збагачення управлінських знань, розвиток навичок техніки управління, формування сучасного стилю педагогічного мислення.

6. Творчий потенціал опорних шкіл і їх керівників необхідно ефективніше використовувати з метою пропаганди і впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічного менеджменту, моделювання і поширення інноваційних технологій управління, перспективного досвіду модернізації освіти.

Пропонуємо, на наш погляд, оптимальну структурну схему науково-методичної роботи опорної школи з проблем управління (Додаток 5).

Відповідно до вимог сьогодення створені опорні школи з питань впровадження моніторингу якості освіти.

З метою піднесення ефективності діяльності на їх базі доцільно створювати творчі групи, проблемні лабораторії, педагогічні майстерні, провести семінари-практикуми, тренінги з проблем:

„Моніторинговий супровід управлінської діяльності”;

„Основні етапи проведення моніторингових досліджень”;

„Створення ефективної системи моніторингу якості освіти ”;

„Моніторинг як засіб підвищення готовності педпрацівників до інноваційної діяльності”;

„Моніторингові дослідження в системі методичної роботи”;

„Моніторинг і атестація педагогічних працівників”;

„Моніторинг адаптації молодих учителів”;

„Роль моніторингу навчальних досягнень учнів у вдосконаленні роботи з обдарованими дітьми”;

„Моніторинг розвитку та саморозвитку вчителів і учнів як умова їх особистісного і професійного розвитку”;

„Творчий підхід до використання методів моніторингу”.


^ ОПОРНА ШКОЛА НА СТАРТІ ТА ФІНІШІ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ


Особлива місія опорних навчальних закладів на старті та фініші кожного навчального року.

На початку навчального року слід провести методичні заходи превентивного характеру, надати необхідну допомогу педколективам, методичному активу в плануванні й організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

У кінці навчального року методичні заходи на базі опорних шкіл мають носити характер підсумкового творчого звіту:

^ Методичні заходи на базі опорних шкіл

(можливі варіанти)

на старті навчального року

на фініші навчального року

методична декада для керівників методичних формувань;

лекції-інструктажі;

тренінги;

практикуми;

консультації;

стажування та ін.

творчий звіт педколективу;

панорама творчості ОШ;

тиждень відкритих дверей;

педагогічні читання;

науково-практична конференція;

відкриті методичні студії;

методичний фестиваль;

калейдоскоп нестандартних уроків, (виховних методичних заходів);

методичний аукціон та ін.


Один із можливих варіантів раціонального використання творчого потенціалу опорної школи на старті нового навчального року – проведення на її базі методичного тижня (додаток № 6).

РМК спільно з керівниками опорних шкіл мають визначити оптимальну форму підведення підсумків роботи за навчальний рік.

Це можуть бути:

творчий звіт педколективу опорної школи;

тиждень відкритих дверей;

педагогічні читання;

науково-практична конференція;

методичний фестиваль;

калейдоскоп нестандартних методичних (виховних) заходів.

На фініші навчального року можна провести панораму методичної роботи опорної школи.

Протягом кількох днів, тижня опорна школа демонструє свої творчі здобутки, використовуючи різні форми роботи з педкадрами.

Це можуть бути, зокрема:

панорама відкритих уроків, виховних і методичних заходів;

творчі звіти методичних об’єднань, динамічних груп, проблемних лабораторій;

творчий портрет вчителя, педколективу;

заняття педагогічної майстерні, майстер-класу;

прес-конференція директора і заступників директора опорної школи;

методичний вернісаж;

педагогічні читання;

методичний аукціон;

тематична виставка та інші.

Розробляючи план проведення творчого звіту педколективу, керівник школи має подбати про надання кожному педагогу можливості розкрити (продемонструвати) свій творчий потенціал, власну „Я-концепцію”.

Зміст і форми творчого звіту обумовлюються насамперед проблемою, з якої дана школа є опорною.

Зміст звіту має охоплювати такі важливі питання:

модернізація школи відповідно до вимог „Концепції 12-річної загальної середньої освіти”;

організація навчально-виховного процесу на основі реалізації особистісно орієнтованого підходу, диференціації й індивідуалізації;

виховна система школи;

ефективність управління;

створення умов для розвитку колективної та індивідуальної творчості вчителів і учнів та ін.

Так, наприклад, творчий звіт педколективу Дмитрівської ЗШ №2 Знам’янського району з проблеми „Використання педагогічних інновацій як засіб підвищення результативності навчання” проведено за таким планом:

творчий портрет педколективу опорної школи;

уроки педагогічної майстерності: відвідування та аналіз уроків учителів-майстрів;

захист оптимальної структури методичної роботи;

виставка-панорама методичних знахідок (досвід роботи над науково-методичною проблемою школи).

Підсумком роботи опорної школи з проблем модернізації початкової освіти може бути панорама творчих здобутків методичного об’єднання, в рамках якої доцільно представити:

відкрите засідання ШМО з метою презентації досвіду його роботи;

творчі звіти вчителів, динамічних мікрогруп;

заняття педагогічної майстерні, майстер-класу;

аукціон педагогічних ідей і творчих знахідок;

тематичну виставку „Модернізація початкової ланки освіти: творчі здобутки”.



^ МЕТОДИЧНА РАДА ОПОРНОЇ ШКОЛИ


Ефективність роботи опорної школи значною мірою залежить від діяльності методичної ради.

До її складу входять:

директор опорної школи (голова ради);

представник РМК, НМЦ (заступник голови ради);

найбільш досвідчені директори і заступники директорів шкіл району;

голови методичних об’єднань;

керівники творчих груп;

учителі-методисти, старші вчителі.

Кількість членів методичної ради обумовлюється доцільністю розподілу обов’язків, об’ємом роботи.

Методична рада планує і готує заходи, які включаються до річного плану роботи опорної школи з метою надання методичної допомоги вчителям, головам методоб’єднань, керівникам шкіл.

Рада координує науково-методичну роботу, розглядає актуальні проблеми впровадження досягнень педагогічної науки, підвищення педагогічної майстерності вчителів, організації вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду.

В плані роботи методичної ради опорної школи відображаються такі основні види діяльності:

обговорення і затвердження плану роботи школи як опорної;

підготовка і проведення колективних і групових форм роботи з педагогічними кадрами на базі опорної школи (проблемних семінарів, семінарів-практикумів, засідань методоб’єднань, творчих груп, тощо);

організація діяльності консультпункту;

проведення педагогічних мостів з дочірніми педколективами і колективами інших опорних шкіл та методичних десантів у школи, які потребують допомоги і підтримки;

обговорення і затвердження плану роботи шкільного методкабінету, розгляд планів міжшкільних методичних об’єднань, районних (міських) шкіл передового досвіду, педагогічних майстерень;

розгляд плану і програм шкільних (міжшкільних) педагогічних читань, науково-методичних і науково-практичних конференцій, постійно діючих семінарів;

організація вивчення передового педагогічного досвіду й обговорення наслідків вивчення, схвалення узагальненого досвіду;

підготовка і проведення творчих звітів;

обговорення стану науково-методичної роботи в закладі та накреслення заходів щодо поліпшення;

розгляд і рецензування доповідей, методичних розробок і методичних рекомендацій, навчально-методичних посібників;

розгляд матеріалів, що подаються на педагогічну виставку та ін.

Так, наприклад, методична рада ^ Богданівської ЗШ І –ІІІ ступенів № 2 Знам’янського району протягом навчального року розглядала на своїх засіданнях такі питання:

визначення оптимальної структури внутрішньошкільної методичної роботи на основі діагностування і диференціації;

планування і організація роботи міжшкільних методичних об’єднань;

підготовка і проведення тижня В. О. Сухомлинського;

організація самоосвітньої роботи вчителів;

застосування критеріїв оцінки творчої діяльності вчителя;

підготовка школи до атестації та ін.

Плануючи роботу методичної ради опорної школи, варто приділити увагу і таким питанням:

Роль творчих груп і ефективність їх роботи в реалізації загальношкільної проблеми.

Підготовка і проведення конкурсу професійної майстерності „Учитель року”.

Організаційно-методичне забезпечення підготовки і проведення предметних олімпіад.

Шляхи піднесення ефективності роботи з обдарованими учнями.

Особистість молодого вчителя і створення сприятливих умов для прискорення його адаптації в колективі, професійного становлення і розвитку.

Методична робота і професійний саморозвиток вчителя в опорній школі.

Участь у Всеукраїнському огляді-конкурсі „Панорама творчих уроків” та ін.


^ КЕРІВНИЦТВО ОПОРНИМИ ШКОЛАМИ


Запорука успішного керівництва –

бачити багатоваріантність майбутнього,

уміння передбачати найпохмуріші сценарії.

Вільям Шекспір


Керівництво діяльністю опорних навчальних закладів здійснюють відділи (управління) освіти райдержадміністрацій, міськвиконкомів, а науково-методичне керівництво – методичні кабінети (центри) рай(міськ)во та обласний ІППО.

Інститут здійснює свій вплив на опорні навчальні заклади насамперед через районні (міські) методичні кабінети (центри) та створену систему навчання керівників опорних шкіл.

На основі моніторингу діяльності опорних шкіл визначаються невикористані резерви піднесення ефективності їх роботи.

Такими резервами є:

удосконалення мережі опорних шкіл;

осучаснення їх проблематики;

розробка координаційних планів-графіків проведення методичної роботи на базі опорних шкіл району (міста) та чітка їх реалізація;

посилення уваги РМК (НМЦ) до вивчення і аналізу діяльності опорних шкіл.

Важливим резервом є також створення ефективної системи роботи з керівниками опорних навчальних закладів в районній(міській) ланці: проведення настановних семінарів-інструктажів, семінарів-практикумів, тренінгів, творчих звітів тощо.

Доцільним буде проведення проблемного столу „Як забезпечити високу ефективність роботи опорної школи?”(додаток 7 ).

У керівництві опорними школами важливо дотримуватись системного підходу, який передбачає:

діагностування діяльності педколективу опорної школи як складної соціально-педагогічної системи, встановлення реального стану її потенційних можливостей щодо подальшого вдосконалення та використання бази опорної школи в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

чітке визначення мети і завдань опорної школи;

складання перспективного і річного координаційних планів роботи опорної школи з педагогічними кадрами на основі діагностики, врахування потреб регіону, широкої диференціації;

забезпечення оптимального функціонування опорної школи в структурі методичної роботи району (міста);

організаційно-педагогічне і науково-методичне забезпечення реалізації координаційного плану роботи опорної школи;

глибокий педагогічний аналіз ефективності роботи опорної школи;

визначення перспектив подальшого удосконалення роботи опорної школи і раціональнішого використання її творчого потенціалу в системі підвищення кваліфікації педпрацівників району (міста), області.

Здійснюючи діагностику рівня професійної компетентності педагогів опорних навчальних закладів, варто скористатися запропонованою О. Виговською анкетою виявлення творчого потенціалу вчителів („Управління освітою. – 2008. - № 34. – с. 28 – 30 ).

При заповненні даної анкети вчитель методом самооцінки визначає ступінь своєї обізнаності та освоєння тих чи інших педагогічних ідей, технологій, методик, використовуючи такі оціночні параметри: „знаю”, „володію методикою формування”, „чітко уявляю”, „умію використовувати”, „використовую”, „можу аналізувати”.

Аналіз проведеного анкетування дасть можливість визначити рівень творчого потенціалу кожного респондента і педколективу опорної школи в цілому і на цій основі прийняти рішення про оптимальну структуру методичної роботи з педагогічними кадрами на базі кожної опорної школи.

РМК (НМЦ) спільно з керівниками опорних шкіл мають розробити чіткі координаційні перспективні і річні плани проведення методичних заходів на базі ОШ.


При цьому можна використовувати таку схему:


№ п/п

Назва ОШ

Проблеми

Форми роботи




Вересень Жовтень

Листопад

1.


Павлиська ЗШ імені В.О. Сухомлинсько-го

Розвиток і впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинсько-

го

Місячник

В.О. Сухомлин-ського

Педчитання „В.О. Сухомлин-

ський і сучасна школа”

Заняття ШППД вчителів початко-

вих класів „Розвиток творчості учнів”

Педагогіч-

ний міст з педколек-тивом Світловод-ської СЗШ № 7

2.

Онуфріївська ЗШ















З метою піднесення ефективності опорних навчальних закладів районні (міські) методичні кабінети (центри) мають щороку аналізувати результативність їх роботи з педпрацівниками регіону.

Слід аналізувати, зокрема, творчу активність педагогів опорної школи. Доцільним буде використання орієнтовно такої схеми:


Участь керівників шкіл, вчителів ОШ у науково-методичній роботі

№ п/п

ПІП педагога

Кваліфікаційна категогрія

Участь у методичній роботі

Примітка

1.

2.

3.

4.

5.


6.

і т.д.







Керівник РМО

Керівник творчої групи

Керівник ШМО

Наставник

Керівник майстер-класу

Керівник творчої майстерні тощо




Варто аналізувати також результативність роботи створених на базі опорної школи творчих груп (шкільних, міжшкільних, районих, міських).


^ Для аналізу можна використати таку схему:

№ п/п

Назва опорної школи

Проблематика діючих творчих груп

Кількість планів творчих груп

Керівник

Результат діяльності творчих груп




















Ефективність методичних заходів, які проводяться на базі опорної школи, залежить від багатьох факторів. Але найголовнішими серед них є, на нашу думку, такі:

продумане обґрунтоване визначення для кожної категорії педпрацівників актуальної проблеми;

вдалий вибір форми проведення заходу;

творчий підхід до його проведення;

випереджаюче освоєння керівниками і вчителями опорних шкіл інноваційних технологій навчання, виховання й управління, постійний розвиток їх технологічного потенціалу, нагромадження інноваційного педагогічного репертуару.

Результатом роботи опорних шкіл мають бути розроблені методичні рекомендації, методичні посібники для освітян району (міста).

Районним (міським) методичним кабінетам слід ширше пропагувати досвід роботи педколективів опорних навчальних закладів у місцевій пресі, „Освітянському слові”, у виданнях „Шкільного світу” та „Основи”, у „Педагогічному віснику”.

Районні (міські) методичні кабінети (центри), керівники і педколективи опорних шкіл мають постійно дбати про зміцнення (утвердження) позитивного іміджу навчальних закладів. З цією метою слід ефективно використовувати як внутрішні, так і зовнішні фактори.


.

^ Позитивний імідж опорної школи:



Зовнішні фактори

Внутрішні фактори

зовнішній вигляд школи і пришкільної території;

матеріально-технічна база;

відзнаки, нагороди;

символіка школи: гімн, герб, емблема, значки;

презентаційний буклет;

шкільна газета, альманах;

шкільна форма;

ділові папери.

позитивний образ „Я” директора

висока професійна майстерність учителів;

творчий потенціал педколективу;

інноваційна культура педагогічних кадрів;

здоровий психологічний мікроклімат;

шкільні традиції;

високі результати навчання і виховання школярів;

Розробка методичних посібників, рекомендацій.



Більше уваги зміцненню навчально-матеріальної і технічної бази опорних шкіл мають приділяти відділи (управління) освіти.

Вимагає подальшого поліпшення робота РМК (НМЦ) з керівниками і педколективами опорних шкіл, створення необхідних умов для їх творчого зростання .

Сподіваємось, що творчий підхід методичних працівників РМК (НМЦ) і керівників опорних навчальних закладів до використання підготовленого нами методичного посібника сприятиме піднесенню ефективності роботи опорних шкіл, створенню перспективного досвіду їх діяльності.


Додаток 1


^ ОРІЄНТОВНИЙ АЛГОРИТМ

моделювання структури науково-методичної роботи з педагогічними

кадрами на базі опорної школи.


Методична рада ОШ

Директор ОШ

Заступники директора

з навчально-виховної

і виховної роботи

Методичний актив ОШ.

Вчителі-майстри

Постійно діючі форми

Проблемний семінар

Школа молодого директора, завуча

Школа ППД

Творчі групи

Проблемні лабораторії

Майстер-класи

Консультпункт

Виставка ППД

Епізодичні форми

Стажування

Засідання РМО

Семінари-практикуми

Семінари-презентації

Методичний тиждень

День відкритих

двере й

Творчі звіти

Конференція педчитання

Методичний фестиваль



ПРИМІТКА: При моделюванні структури методичної роботи з педагогічними кадрами враховувати проблему опорної школи, творчий потенціал педколективу, запити освітян району.


Додаток 2

^ Орієнтовний план проведення методичних заходів на базі опорної школи з проблеми вивчення і впровадження педагогічних ідей В. О. Сухомлинського


ВЕРЕСЕНЬ

Місячник „В.О.Сухомлинський: діалог з сьогоденням”. Зміст. Завдання.

Проблемний стіл заступників директорів шкіл району „Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського і актуальні проблеми реформування освіти”.

Семінар-практикум керівників творчих груп „Система роботи творчих груп з дослідження, практичного освоєння і впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського.

ЖОВТЕНЬ

Заняття психологічного семінару „Психологічні аспекти педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського”.

Заняття школи молодого директора.

Конференція за книгою В.О.Сухомлинського „Розмова з молодим директором школи”.

ЛИСТОПАД

Заняття психологічного семінару „В.О.Сухомлинський про психічний розвиток і формування особистості молодшого школяра”.

Семінар голів ШМО вчителів початкових класів. Творчий звіт шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів „Досвід реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практиці модернізації початкового навчання”.

ГРУДЕНЬ

Творча дискусія „Як зробити школу „духовною колискою народу”, „джерелом народної мудрості”?

Засідання РМО вчителів української мови і літератури „Система роботи шкільного методичного об’єднання по утвердженню культури Рідного Слова, розвитку літературної творчості учнів на основі впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського”.

СІЧЕНЬ

Педагогічні читання „В.О.Сухомлинський і актуальні проблеми гуманізації сучасної школи”.

ЛЮТИЙ

Заняття психологічного семінару „В.О.Сухомлинський про психологічні особливості розвитку і формування особистості у підлітковому віці”.

Засідання РМО вчителів біології і валеології „Актуальні проблеми екологічного виховання в спадщині В.О.Сухомлинського і практиці роботи сучасної школи”.

БЕРЕЗЕНЬ

Методичний фестиваль „Ідеї В.О.Сухомлинського в творчій лабораторії педколективу”.

Семінар-практикум шкільних бібліотекарів „Система роботи шкільної бібліотеки по утвердженню Культу Книги”.

КВІТЕНЬ

Заняття психологічного семінару „В.О.Сухомлинський про психологічні особливості становлення особистості в юнацькому віці”.

Семінар-практикум голів ШМО класних керівників „Досвід планування і організації громадянського виховання”.

ТРАВЕНЬ

Творчий звіт педколективу опорної школи “Золоті розсипи ідей і досвіду В.О.Сухомлинського в практиці роботи педколективу”.

Звіти керівників творчих груп про результативність роботи з дослідження і впровадження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського.

Педагогічна виставка „Ідеї В.О.Сухомлинського в сучасній школі”.



Додаток 3


^ КООРДИНАЦІЙНИЙ ПЛАН РОБОТИ З ПЕДКАДРАМИ

ЗНАМ’ЯНСЬКОГО РАЙОНУ НА БАЗІ СУБОТЦІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І – ІІІ СТУПЕНІВ,

ОПОРНОЇ З ПРОБЛЕМИ

„^ В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ І СУЧАСНА ШКОЛА”



№ п/п

Методичні заходи

Термін

Категорії педпрацівників

Відповідальні

1.

Семінар-практикум голів міжшкільних методичних об’єднань з проблеми „Роль методичних об’єднань у вивченні і впровадженні в практику роботи шкіл педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського”.

Вересень

Керівники міжшкільних методичних об’єднань

Савлук А. Г.

2.

Тренінг „Психолого-педагогічний семінар. Зміст і форми роботи.”

Жовтень

Практичні психологи

Юхименко

Н. В.

3.

Міжшкільне методичне об’єднання вчителів філологічного циклу „Розвиток індивідуальних здібностей і нахилів учнів”.

Листопад

Вчителі української мови і літератури

Крюченко

Н. П.

4.

Семінар молодих деректорів шкіл і відкрите засідання ради опорної школи з проблеми „Керівництво методичною роботою в школі. Впровадження педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського”

Грудень

Директори шкіл

Суліма Н. П.

Савлук А. Г.

5.

Конференція „Нові технології навчання” (спільно з педколективами дочірніх шкіл)

Січень

Педколективи Новороманівської та Коханівської ЗШ І – ІІ ст.

Суліма Н. П.

Савлук А. Г.

6.

Семінар для керівників міжшкільних методичних об’єднань „Організація методичної роботи в умовах модернізації роботи школи”.

Лютий

Керівники ММО

Савлук А. Г.

7.

Навчальний семінар-практикум: „Особистісно-орієнтовне навчання: досвід і проблеми” (на базі відкритих уроків учителів-майстрів)

Березень

Вчителі- предметники

Суліма Н. П.

Вчителі Суботцівської ЗОШ

8.

Районне методоб’єднаня шкільних бібліотекарів „Робота шкільної бібліотеки по пропаганді педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського”.



Квітень

Бібліотекарі

Пічкуренко О. Є.

Ященко Т. С.



9.



Звіт керівників творчих груп і керівників міжшкільних методоб’єднань з питань вивчення і впровадження в практику роботи педагогічних ідей В. О. Сухомлинського.



Травень



Керівники творчих груп, методичних об’єднань



Суліма Н. П.

Савлук А. Г.



Додаток 4

АЛГОРИТМ

^ РОБОТИ ТВОРЧОЇ ГРУПИ З ПИТАНЬ ВИВЧЕННЯ

І ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ

В. О. Сухомлинського

Визначення і обґрунтування проблеми. Конкретизація мети і завдань творчої групи.

Визначення складу творчої групи / за бажанням вчителів /. Розподіл обов’язків.

Складання списка літератури з проблеми.

Глибоке вивчення педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського. Вивчення основних ідей.

Аналіз наявного практичного досвіду роботи по розв’язанню проблеми.

Висновки творчої групи про можливість творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практиці роботи педколективу.

Визначення проблематики індивідуальних творчих завдань по дослідженню аспектів проблеми на основі врахування інтересів, досвіду, рівня педагогічної майстерності членів творчої групи.

Складання програми діяльності творчої групи. Визначення змісту, форм і методів роботи.

„Мозкова атака” з метою розробки моделі творчої реалізації ідей В.О.Сухомлинського.

Презентація і захист моделі.

Апробація розробленої моделі. Впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в реальну педагогічну практику членів творчої групи.

Коригування на основі врахування індивідуальних можливостей членів творчої групи.

Вивчення і узагальнення досвіду творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського.

Створення банку ідей і технологій, відеотеки / картотеки / передового педагогічного досвіду.

Пропаганда творчих знахідок членів творчої групи, досвіду реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського:

Відкриті уроки членів творчої групи;

Семінар-практикум;

Творчий портрет вчителя-майстра;

Творчий звіт групи;

Панорама педагогічної майстерності / творчих знахідок /;

Випуск методичних бюлетенів;

Підготовка статті в газету, журнал і т. ін.

Розробка методичних рекомендацій щодо впровадження досвіду творчої реалізації ідей В.О.Сухомлинського в масову практику.

Впровадження досвіду членів творчої групи в практику роботи педколективу:

проведення семінару-практикуму;

консультації;

моделювання уроків, виховних заходів;

організація роботи творчих майстерень;

організація роботи школи передового педагогічного досвіду, майстер-класу.

Вивчення і аналіз результативності творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику роботи педколективу.

Проведення підсумкового засідання творчої групи. Підбиття підсумків роботи.

Проведення педагогічних читань /конференції/, творчого звіту педколективу.



Додаток 5


Орієнтовна схема науково-методичної роботи

з керівниками шкіл на базі опорної школи


Директор ОШ



Заступники директора з НВР

Заступники директора з ВР

Постійно діючі форми

Епізодичні форми

Відкриті заходи для керівників шкіл








Підсумкові заходи на фініші навчального року

Науково-практична конференція

Творчий звіт

Методичний фестиваль

Панорама творчості

Педагогічна виставка



Додаток 6

ТЕМАТИКА

Проблемного столу

„Як забезпечити високу ефективність

роботи опорної школи”

Завдання опорної школи в умовах реформування освіти України в ХХ столітті.

Творчий потенціал педколективу опорної школи. Як його розвивати? І збагачувати?

План роботи опорної школи з педагогічними кадрами району /міста/. Яким йому бути?

Традиції і інновації в роботі опорної школи з педагогами району.

Форми роботи опорної школи з педагогічними кадрами: творчі знахідки і резерви удосконалення.

Нові технології в методичній роботі: досвід і перспективи впровадження.

Ефективність роботи опорної школи. Як її забезпечити? Чим вона визначається?



ЛІТЕРАТУРА


Національна доктрина розвитку освіти // ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. – К. 2001.

Концепція 12-річної загальноосвітньої школи.

Положення про опорну школу.

Положення про творчу групу в системі науково-методичної роботи педагогічних працівників загальноосвітніх вищих навчальних закладів (Кендюхова А.А., Шевчук В.П.). // Педагогічний вісник. - 2007 № 2, с. 92-93.

Концепція сприяння розвитку творчих здібностей обдарованих школярів // Корецька Л. В., Постельняк А. І. Увага: обдаровані діти!

Данилова Г.С. Методичні служби в Україні: проблеми, управління, професійна підготовка. – К., 1997.

Денисюк Л.І. Шкільний методичний кабінет // Управління школою. – 2005. – №32. – С.2-18.

Довгопол И.И. Профессиональная компетентность педагога: методика комплексного исследования. Методическое пособие. – Симферополь. – 2006.-72с.

Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі. – К.: 1998.

Махно О.П. Опорна школа з питань національного виховання як одна із форм науково-методичного забезпечення модернізації навчально-виховного процесу // Науково-методичний вісник.- 2006.- №1(42).- С. 232-247.

Пасько Л.М. Планування діяльності опорної школи з методичної роботи. // Управління школою.- 2004.- №36(84).- С.10-11

Перевертун Т. Повітря для творчості // Сільська школа України.- 2003.-№4(40).- С.3-4.

Половенко О.В. Творчі групи в системі методичної роботи: Методичний посібник, - Кіровоград: Видавництво КОІППО імені В.Сухомлинського.-2008.-64с.

Половенко О.В.Оптимальна модель методичної роботи в сільській мало комплектній школі, - Кіровоград: Видавництво КОІППО імені В.Сухомлинського.- 2008.- 66с.

Постельняк А.І. Ідеї В.Сухомлинського живуть і розвиваються на Онуфріївщині, Кіровоград. - 2008.- 60с.

Постельняк А.І. До вершин педагогічної майстерності. Кіровоград. 2002. – 44 с.

Постельняк А.І. В.О.Сухомлинський: діалог із сучасністю. Кіровоград. – 2003. – 178 с.

Постельняк А.І. Імпульс до творчості. Сучасні підходи до організації методичної роботи в сільській школі. Методичний посібник. Кіровоград.-2007.- 48с.

Постельняк А.І. Інноваційність як стиль професійної діяльності. Методичний посібник. - Кіровоград. 2006. - 58с.

2263238746063320.html
2263372391602989.html
2263491324680602.html
2263583545308274.html
2263682220939009.html